У Біблії говориться, що саме Диявол (він же – Сатана) у подобі змія спокусив Адама і Єву на гріх, призвівши до їх вигнання з раю. Ця подія піднімає важливе питання: навіщо було Богу створювати «злого» Диявола (тобто, «супротивника»), який би спотворив Його добрі творіння?

Люцифер – «світлоносний»

Насправді в Біблії говориться, що Бог створив могутнього, розумного і прекрасного духа, який стояв на чолі всіх янголів. Його ім’я було Люцифер («світлоносний»), і він був дуже добродійний. Однак Люцифер був також наділений волею до вільного вибору. Уривок із Ісаї 14 описує вибір, що був доступний йому:

Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів!

Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних, підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому! (Ісаї  14:12-14)

Люцифер, подібно до Адама, стояв перед вибором: або прийняти як даність те, що Бог є Богом, або обрати бути своїм власним богом. Його повторювані наміри «зійду, сяду, підіймуся» свідчать, що він ступив на шлях непокори до Бога й оголосив себе «Всевишнім». Уривок з Єзекіїля надає паралельний опис падіння Люцифера:

Ти пробував ув Едені, садку Божому… Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння.

Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість… і ти прогрішив. Тому Я зневажив тебе, щоб не був ти на Божій горі, і погубив тебе, хоронителю Херувиме, з середини огнистого каміння.

Стало високим твоє серце через красу твою, ти занапастив свою мудрість через свою красу. Кинув Я тебе на землю… (Єзекіїля 28:13-17)

Прекрасні риси, якими Бог наділив Люцифера – врода, мудрість, сила – породили в ньому гординю. Гординя, у свою чергу, штовхнула його на бунт; при цьому він не втратив своєї сили й здібностей. Зараз він очолює вселенський заколот проти свого Творця за право бути єдиним Богом. Його стратегія полягає в залученні людства на свій бік – спокусивши його вибором, що стояв колись перед ним самим – любити тільки себе, стати незалежними від Бога й знехтувати Ним. Суть випробування волі Адама була такою ж, як і в випадку Люцифера, відрізнялися тільки обставини. Кожен із них обрав бути своїм власним «богом».

Сатана – діє через інших

Уривок із книги Ісаї звернений до «Царя Вавилону», а уривок із Єзекіїля – до «Царя Тиру». Однак із наведених описів видно, що ці слова адресовані не людям. Наміри в майбутньому часі з книги Ісаї «зійду, сяду, підіймуся» описують того, хто був скинутий на землю в якості покарання за своє прагнення поставити свого престола «повище зір Божих». Уривок із Єзекіїля звертається до «Херувима хоронителя», який колись був у Едені й на «горі Божій». Сатана (або Люцифер) часто діє через когось. У Книзі Буття він говорить устами змія. У книзі Ісаї він править через царя Вавилону, а в книзі Єзекіїля заволодіває царем Тиру.

Чому Люцифер повстав проти Бога?

Навіщо було Люциферу кидати виклик всемогутньому і всезнаючому Творцю? Адже поняття «розумний» передбачає прогнозування того,  чи достатньо ти сильний для перемоги над своїм противником. Люцифер якщо й мав силу, то її не вистачило для перемоги над Творцем. Навіщо ризикувати всім ради того, що неможливо отримати? На мою думку, «розумний» ангел мав би усвідомлювати свою обмеженість у порівнянні з Богом – і втриматися від бунту. Чому ж він цього не зробив? Дане питання багато років не давало мені спокою.

Тоді я зрозумів, що Люцифер міг прийняти те, що Бог являється його всемогутнім Творцем лише по вірі – так само, як і ми з вами. Згідно Біблії, янголи були створені в перший тиждень. Наприклад, у книзі Іова сказано:

Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив: Де був єси, як я закладав землю? Скажи, як маєш розум. … під радісні співи ранніх зір, під оклики веселі всіх синів Божих? (Іова 38:1-7)

Уявіть собі, що Люцифер був створений десь у Всесвіті в перший тиждень і усвідомив цей факт. Все, що йому відомо – ось він існує й усвідомлює це, але є й інша Істота, яка стверджує, що саме вона створила Люцифера і весь Всесвіт. Але звідки Люциферу знати, що це твердження відповідає дійсності? Можливо, цей так званий творець розпочав своє існування у Всесвіті всього за мить до Люцифера. І тому що цей «творець» з’явився раніше, він є (можливо) більш могутнім і (можливо) більш знаючим за Люцифера – але знову ж таки, можливо й ні. Можливо і Люцифер, і «творець» розпочали своє існування одночасно. Люцифер міг тільки прийняти на віру слово Боже до нього, що саме Він створив його, і що тільки Бог є вічним і нескінченним. Але гординя Люцифера змусила його натомість повірити своїм здогадкам.

Можливо, здається надуманим, що Люцифер вважав, що і він, і Бог просто «виникли» у Всесвіті. Однак саме ця ідея лежить в основі сучасної космології. Спочатку було космічне коливання мікроскопічної частки, а потім із цієї частки виник Всесвіт – така суть сучасних космологічних теорій. По великому рахунку, всі – від Люцифера до Річарда Докінза і Стівена Хокінга, а також нас з вами – повинні вирішити по вірі: чи являється Всесвіт самодостатнім, чи ж він був створений і розвинений Богом-творцем.

Іншими словами, побачити – не значить повірити. Люцифер бачив Бога і говорив з ним. Але він все-одно мав прийняти «по вірі» як даність, що його створив Бог. Багато хто говорить, що якби Бог «явився» ним, вони б одразу повірили в нього. Але ж у Біблії описується, що багато людей бачили й чули Бога – і все ж не прийняли Його на віру. Питання в тому, чи прийняли і повірили б вони Його слову стосовно Нього і них самих. Від Адама і Єви до Каїна та Авеля, до Ноя, до єгиптян часів найпершого Песаху, до ізраїльтян, котрі переходили Червоне море і до всіх, хто був свідком чудес Ісуса – «побачити» ніколи не приводило до «повірити». Тож падіння Люцифера закономірно в даному контексті.

Діяння Диявола в наші дні

Тож згідно Біблії, Бог створив сильного й розумного янгола, а не «злого диявола». У полоні гордості цей янгол очолив бунт проти Бога – під час якого його єство було спотворене, але він не втратив своєї початкової величі. Ви, я і все людство стали частиною поля битви в цьому поєдинку між Богом і його «супротивником» (Дияволом). Стратегія Диявола полягає не в тому, щоб носити похмурі темні одежі, ніби чорні вершники із фільму Володар перснів, й насилати на нас злі закляття. Натомість він старається збити нас зі шляху спасіння, яке Бог обіцяв ще на зорі часів, через Авраама й Мойсея, а потім втілив у смерті й воскресінні Ісуса. У Біблії сказано:

І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла! Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди  (2 до Коринтян 11:14-15)

Оскільки Сатана і його слуги можуть прикидатися «світлом», їм не складно ввести людей в оману. Можливо, саме з цієї причини нам завжди здається, що Євангеліє суперечить і нашим природнім схильностям, і культурним традиціям.