Пропонуємо граматику англійської мови для початківців. Цей розділ не є всеохоплюючим, а ставить своєю метою простими словами пояснити ключові моменти. Будемо раді отримати ваші коментарі й питання через форму внизу сторінки.
Для вивчення англійська граматика значно простіша за нашу рідну: фіксований порядок слів у реченні, іменник легко стає прикметником (raspberry jam – малиновий джем), слова на зразок «синьо-зелений» утворюються по принципу «blue and green»; іменник і прикметник не відмінюються (about the grey cat, with the grey cat, to the grey cat; порівняйте: про сірого кота, з сірим котом, сірому коту). Мови з такою структурою називаються аналітичними. Звичайно, складні конструкції теж присутні, але й вони будуються за дуже логічними правилами.
Повернемося до української: маємо відмінки та родú, більші можливості для утворення нових слів; порядок слів у реченні вільний, що можливо саме завдяки відмінкам. Об’єднаємо два згадані словосполучення в речення: Сірий кіт любить малиновий джем (Малоймовірно, але буває). Ми можемо переставити слова як завгодно: Малиновий джем любить сірий кіт; Кіт сірий малиновий джем любить; Любить сірий кіт джем малиновий. А тепер англійською: The grey cat loves raspberry jam. Інших варіантів немає, адже отримаємо або «джем любить кота», або граматично невірні речення.
Ще трішки зупинимося на ключових відмінностях нижче. Букви «О.Д.» після прикладів вказують на джерело – твір «Зачарована Десна» О. Довженка. [Таблицю можна зберегти “як зображення” і тоді збільшити].
Ще невелика нотатка по фонетиці. Ви знаєте, що англійські слова читаються зовсім не так, як написано. Для підказки нам правильного прочитання й наголосу існує транскрипція у словнику. Ми рекомендуємо також слухати вимову в онлайн-словниках, наприклад, тут https://www.macmillandictionary.com/dictionary/british/
Зверніть увагу на “th”, який утворює два звуки – «з» і «с». При їх вимові кінчик язика має знаходитися між зубами, інакше у вас вийдуть зовсім інші звуки.
Для звуків «d, t, l, n» кінчик язика має торкатися бугорка за верхніми зубами.
Також коли ви чуєте звук «кв», в 90% випадків він буде утворений за допомогою “qu”: queen – /kwiːn/, quarter -ˈ/kwɔːtə(r)/.
Англійська мова має складні голосні звуки – дифтонги (дві голосні підряд): əʊ, eɪ, aɪ й трифтонги (три голосні підряд): aʊə. Але склад при цьому буде один, наприклад: hour (година).
Основні частини мови у реченні
Англійський іменник
Позначає предмет (кіт, яблуко, книга), власні назви (вівторок, Франція) або абстрактне поняття (знання, вода, музика).
Іменники бувають злічувані, котрі можуть бути пораховані й вживатися в множині (книга-книги) й незлічувані, котрі позначають в основному абстрактні поняття, не можуть бути пораховані й вживаються тільки в однині (форма дієслова буде як для він/вона: is/does/has): музика – music, срібло – silver і т.д.
Іноді маємо розбіжності з українською (гроші – money is (а не *money are); меблі – furniture is, знання – knowledge is.
- Слово «новини» англійською буде news і має тільки однину (news is). Є версія, що воно утворене від перших букв сторін світу North East West South, тому остання s – не ознака множини.
- Множина для злічуваних іменників утворюється додаванням –s до слова: cat – cats (кіт – коти), book – books (книга-книги). Винятки з правила, безсумнівно, є.
Перед іменниками майже завжди стоять артиклі: неозначений a/an (походить від one – один) і означений the (походить від that – той).
Є багато випадків вживання артиклів, але головна відмінність між a і the в тому, що а надає слову за ним відтінок «будь-який, один з багатьох», тоді як the – «саме той, відомий співрозмовникам».
Крім того, the ставиться перед предметами та явищами, неповторними у своєму роді: the Bible – Біблія; the sky – небо; the stars – зірки; the moon – місяць; the sun – сонце.
| Злічувані – кіт | Незлічувані – музика | ||
| Артикль а (тільки в однині) | Артикль the (в однині та множині) | Артикль а | Артикль the |
| I just saw a big grey cat in our garden – Я щойно бачив великого сірого кота в нашому саду. (Мається на увазі якийсь незнайомий кіт) | Продовжуємо думку про кота далі: The cat was trying to catch a dragonfly – Кіт намагався впіймати бабку. (Кіт нам уже відомий, тому він з артиклем the, на відміну від бабки). Якби мова йшла про декількох котів, було б the cats.. | Не вживається, за винятком слів, які змінюють своє значення у присутності артикля (water –вода, a water – склянка води; paper – папір; a paper – газета) | Та ж історія: the надає слову за ним відтінок – «конкретний, вже відомий співбесіднику». 1) I like listening to music – Я люблю слухати музику (музику взагалі, тому без артикля) і 2) Turn on the music we listened to last week – Ввімкни музику, котру ми слухали минулого тижня. У другому випадку зрозуміло, про яку саме музику йде мова, тому the. |
У словосполученнях іменник+прикметник спочатку йде артикль (якщо він потрібен): a/the green dress – зелена сукня.
Форма артикля “an” вживається перед наступним голосним звуком (навіть якщо буква приголосна): an honest man – чесний чоловік
The завжди ставиться у словосполученнях «вранці, вдень, ввечері»: in the morning, in the afternoon, in the evening.
Власні назви (Таня, середа, липень, Канада, Азія) в основному не мають артиклів. Країни, що складаються з декількох суб’єктів, як правильно, мають артикль the: the United States.
Артиклі не ставляться взагалі, якщо перед іменником стоять: 1) «мій, твій, її і т.д»: this is my cat – це мій кіт; 2) власні назви у формі «Чий?»: this is Ivan’s cat – це Іванів кіт 3) При звертанні: Cat, come here – Кіт, йди сюди.
Дні тижня й місяці пишуться з великої букви: в понеділок – on Monday; в червні – in June.
Щоб утворити «Чий?» до іменника додається ’s: my mother’s – мамин, Ivan’s – Іванів, Jesus’ – Ісусів, the girls’ – дівчачий
Для утворення нашого родового відмінка часто використовується “of”: reliability of the Bible – достовірність «чого?» Біблії
Наш орудний відмінок можна утворити за допомогою “by”: after signature by both parties – після підписання “ким?” обома сторонами
Англійський прикметник
Позначає ознаку предмета й відповідають на питання «який?», «чий?». За відмінками не змінюється, як написане слово в словнику, так завжди і вживається:
a little boy, a little girl, little children
маленький хлопчик, маленька дівчинка, маленькі діти
Більшість прикметників мають ступені порівняння. Для односкладових слів (один склад = один звук, навіть якщо звук складається з двох чи трьох голосних) і деяких двоскладових слів вони утворюються додаванням: –er і –est:
new-newer– the newest (новий – новіший – найновіший)
happy – happier– the happiest (щасливий – щасливіший – найщасливіший)
brave – braver – the bravest (хоробрий – хоробріший – найхоробріший)
Для багатоскладових прикметників ступені порівняння утворюються за допомогою more і the most:
beautiful – more beautiful – the most beautiful (красивий – красивіший – найкрасивіший)
expensive – more expensive – the most expensive (дорогий – дорожчий – найдорожчий)
Деякі слова утворюють ступені порівняння тільки ним відомим способом, наприклад:
good – better – the best (хороший- кращий – найкращий)
bad – worse – the worst (поганий – гірший – найгірший)
Займенник
В українській мові є ти, ви (група людей) і Ви (ввічлива форма). В англійській цим трьом формам відповідає you. При цьому для вираження ввічливої форми Ви, займенник you ніколи не пишеться з великої букви. А от я завжди пишеться з великої букви – I. Існує ще абсолютна форма займенників (mine, yours, theirs.., але на початковому етапі ми не будемо на ній зупинятися).
| Хто(можуть бути тільки підметом) | Чий | Всі непрямі відмінкинаприклад, ним, нього, йому – виражається одним словом – him | Зворотнізайменники (позначають «сам», «себе» або відповідають постфіксу -ся (вмиватися, одягатися) |
| I – я | my – мій | me (мене, мною) | myself |
| he – він | his – його | him (ним, йому) | himself |
| she – вона | her – її | her (їй, нею) | herself |
| it – воно (про неживі предмети й тварин, якщо невідома їх стать). Автомобілі й кораблі будуть “she” – вона | its – його/її | it (ним, йому і т.д.) | itself |
| you – ти, ви, Ви | your – твій/ваш/Ваш | you (тебе, тобою, тобі і т.д.) | yourself (від однини – ти, Ви) і yourselves (від множини – ви) |
| we – ми | our – наш | us (нами, нас і т.д.) | ourselves |
| they – вони | their – їхній | them (ними, їм і т.д.) | themselves |
| Приклади | |||
| But now my holy status had lapsed. I shouldn’t have pulled up the carrots. І от скінчилася моя святість. Не треба було чіпати моркви (О.Д.). | 1) Це вона: It is her. А не *It is she. Тому що вона є частиною складного присудка. She може бути тільки підметом. 2) It had a mysterious quality which excited us – це завжди хвилювало нас, як дивна таємниця (О.Д.) | 1) Grandma crossed herself so passionately – Баба хрестилася .. з такою пристрастю (О.Д.) 2) She’s looking at herself in the mirror – Вона дивиться на себе в дзеркало. Але: Я почуваю себе буде просто feel: I feel good. | |
До займенників також відносяться: this, that, something, anything, anyone і т.д.
Англійські дієслова
Позначає дію й відповідає на питання: Що робити?
Інфінітив дієслова (безособова його форма), наприклад, читати, робити виражається додаванням до дієслова частинки to: Я хочу сказати = I want to say. Мені треба йти – I need to go. Зверніть увагу нижче на модальні дієслова (крім “ought to”), які ігнорують частинку to: I must go. – Я маю йти.
Дієслова відрізняються за функціями й способом утворення форм минулого часу (так звані «неправильні» дієслова прийдеться просто вивчити, бо єдиного правила для них немає). За функціями дієслова діляться на:
| Смислові (самостійні) | Допоміжні | Модальні | Фразові |
| Сюди відноситься 90% дієслів, в т.ч. «неправильних»: read – читати, know – знати, understand –розуміти | Утворюють складні форми дієслів, питальні й заперечні речення. В укр. мові допоміжним є буду: я буду читати. В англійській це: be, have, do, did, will, would
| Не позначають конкретну дію, а надають модальність дієслову за ними, тобто ставлення мовця до дії. Основні: can (могти, вміти), may/might (можна, дозволяється), must (бути повинним, мати шось зробити), should (слід щось зробити) | Дієслово+прийменник, що утворюють одне поняття: go on – продовжуватися, make up – вигадувати, wake up – прокидатися |
| He lived under the sun for about a hundred years – Він прожив під сонцем коло ста літ (О.Д.) | Where is he from? – Звідки (є) він? | Show must go on (Queen) – Шоу має продовжуватися): модальне must + фразове go on. | |
Дієслово має 3 способи: 1) дійсний (реальна подія в будь-якому часі), 2) умовний (дія при певних умовах, відповідає на питання «Що зробив би?» і 3) наказовий (виражає наказ або заклик до дії).
- Наказовий: щоб наказати щось або закликати до дії, ставимо дієслово на перше місце. Незалежно від того, звертаємося ми до однієї людини чи багатьох, форма дієслова однакова:
1) Mother of God… smite that dunderhead with your holy omophorium! – Мати божа… побий його, невігласа, святим твоїм омофором! (О.Д.)
2) “Have patience, Christians!” Father Kirilo shouted back. — Потерпіть, православні! — гукав отець Кирило (О.Д.)
Щоб закликати не робити шось використовуємо 1) Don’t + дієслово: Don’t be afraid – Не бійся/ не бійтеся або 2) Never + дієслово: Never give up – Ніколи не здавайся/ не здавайтеся.
Пам’ятаємо, що заперечення може бути лише одне, тому неправильно * Never don’t give up.
- Умовний спосіб досить складний, тому в даному розділі детально на ньому не зупиняємось. Запам’ятайте допоміжне дієслово would, яке в більшості випадків є візитною карткою умовних речень. Для прикладу: I would like to say.. – Я б хотіла сказати. Питання: Would you like to say? Заперечення: I wouldn’t like to say. If he had the chance he would probably mow the grass off the surface of the whole world – Коли б його пустили з косою просто, він обкосив би всю земну кулю (О.Д.)
3) З дійсним способом трішки складніше, бо дієслово змінюється за часами, особами й числами. Почнемо з найпростішого теперішнього часу – Present Simple. До речі, в англійській є два поняття «часу»: граматичний час – tense і час по годиннику – time).
Три найголовніші дієслова be – бути, have – мати, do – робити. Вони можуть бути як самостійними, так і допоміжними, тому знати їх треба обов’язково.
| To be – бути | To have – мати | To do – робити |
| I am – я є | I have – я маю | I do – я роблю |
| you are – ти є, ви є | you have – ти маєш, ви маєте | you do – ти робиш, ви робите |
| he/she is – він/вона є | he/she has – він/вона має | he/she does – він/вона робить |
| we are – ми є | we have – ми маємо | we do – ми робимо |
| they are – вони є | they have – вони мають | they do – вони роблять |
Ще два дієслова для прикладу:
| To try – старатися | To pay – платити |
| I try – я стараюсь | I pay – я плачу |
| you try – ти стараєшся/ ви стараєтесь | you pay – ти платиш/ ви платите |
| he/she tries – він/вона старається | he/she pays – він/вона платить |
| we try – ми стараємось | we pay – ми платимо |
| they try – вони стараються | they pay – вони платять |
Щоб утворити форму для «він/вона» до дієслова додаємо –s або – es (після голосної “o” як в does/goes). У випадку дієслів по типу try (закінчуються на дві приголосні, в основному –ry), останню «y» відкидаємо й додаємо – ies. Ще приклади: worry (хвилюватися) – she worries (вона хвилюється), carry (нести) – she carries (вона несе).
До речі, це ж правило вірне для утворення множини іменників: story – stories (історія, розповідь), county – counties (графство), berry – berries (ягода)
Заперечні речення:
Тут дієслова be і do є допоміжними, вони власне й формують заперечення:
| Присудок – «бути» | Присудок – інше дієслово |
| I am not a student – Я не (є) студент | I don’t know – я не знаю |
| you are not a student – ти не (є) студент ви не (є) студенти | you don’t know – ти не знаєш, ви не знаєте |
| He/she is not a student – він/вона не (є) студент | He/she doesn’t know – він/вона не знає |
| we are not students – ми не (є) студенти | we don’t know – ми не знаємо |
| they are not students – вони не (є) студенти | they don’t know – вони не знають |
Ще раз звертаємо увагу, що англійське речення завжди має присудок, тому ми не можемо сказати *I a student, навіть якщо українською це логічно.
Питальні речення:
Дієслова be і do також є допоміжними й формують питання:
| Присудок – «бути» | Присудок – інше дієслово |
| Am I happy? – я (є) щаслива? | Do I understand? – я розумію? |
| Are you happy? – ти (є) щасливий? ви щасливі? | Do you understand? – ти розумієш? ви розумієте? |
| Is she happy? – він/вона (є) щаслива? | Does she understand? – він/вона розуміє? |
| Are we happy? – ми (є) щасливі? | Do we understand? – ми розуміємо? |
| Are they happy? – вони (є) щасливі? | Do they understand? – вони розуміють? |
У випадку питання до підмета, коли вам треба з’ясувати, хто саме щось робить чи хто саме являється, наприклад, головним (Who is the boss?) дієслово завжди приймає форму для «він/вона» з -s або – es на кінці (або is для дієслова be). Для прикладу рядки з пісні Queen: Who wants to live forever? – Хто хоче жити вічно? Who dares to love forever? – Хто наважиться любити вічно?
Не плутайте з питаннями по типу Who are you? – Хто ти? Адже у вас уже відомий підмет – «ти». А відповідь на «хто» – буде частиною складного присудка: I am a teacher. Am a teacher – складний присудок.
Модальні дієслова обходяться без частинки to: I must go – Я маю йти. Із самостійними дієсловами було б так: I want to say – Я хочу сказати (частинка to є).
Єдине виключення з правил – це дієслово ought to (слід щось зробити): You ought to tell the truth – Тобі слід сказати правду.
Модальні дієслова самодостатні, тож для утворення питальних і заперечних речень їм не потрібне допоміжне «do». І принцип буде однаковий для всіх займенників (я, ти, він, ми і т.д.). З будь-яким із них завжди буде must.
Питання: Must she go? – Вона має/повинна йти?
Заперечення: We must not go – Ми не маємо йти.
Дякуємо за увагу! Далі буде ?