Вперше у храмах Православної Церкви України звершуватимуться великодні богослужіння без велелюдної та особистої присутності мирян. Однак літургійна молитва не переривається – тому що у час важких випробувань Церква не може і не має права зупинити своє служіння. Ми всі – ієрархи, священство та миряни несемо тягарі один одного і саме тепер на кожного з нас покладається особливий обов’язок бути вірними Богові, бути християнами не лише за фактом хрещення та іменуванням, але на ділі, подаючи вірою і добрими справами приклад іншим:
«Виправдавшись вiрою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Iсуса Христа, через Якого вiрою i одержали доступ до тiєї благодатi, в якiй стоїмо i хвалимось надiєю слави Божої» (Рим. 5: 1-2).
Фізично ми не можемо бути поряд у цей Великдень, проте робимо усе, щоб кожен з вірних Православної Церкви України зустрів це свято з відчуттям турботи, духовного єднання та миру в душі. Більшість із вас мають залишитися цього дня у своїх оселях, і кожен на своєму місці продовжити підносити свою молитву, звершуючи служіння Богу і людям, попри тягар зовнішніх обмежень. Залишаючись на свято Воскресіння Господнього вдома і переглядаючи богослужіння онлайн, пам’ятайте, що ваша родина – це мала Церква, а ваш дім – малий храм Божий. Наповніть глибиною, сенсом і величчю свята свої оселі, адже любов і благодать Божа ширяться та діють всюди.
Не варто сприймати трансляцію Пасхального богослужіння чи інших служб як видовище чи розвагу. Кожен вірний, хто перебуває у час богослужіння вдома, нехай слухає трансляцію і звершує молитву перед іконою, перебуваючи у домі як у храмі, додержуючи звичайних правил участі у храмовому богослужінні.
Організуйте вдома власний молитовний куточок з іконами, Біблією, лампадкою та молитовником, приділяйте більшу увагу особистій молитві вранці, ввечері та впродовж дня, читанню духовно-повчальних книг, настанов та проповідей. Підготуйтеся до світлого і величного свята Воскресіння Христового, щоб зустріти його з чистими і благими помислами, відкритим і вдячним серцем, готовим прийняти Воскреслого Спасителя.
Наша особиста молитва – це щоразу зустріч із Богом, унікальна і сповнена одкровень, якщо ми звершуємо її належним чином. Вона має бути не лише даниною традиції, а й спонуканням до переосмислення свого життя: чи цінував я кожну його мить, чи виконував Заповіді Божі, чи був щирим щомиті, коли промовляв слова молитви? Готуючись до Христового Воскресіння, ми дотримуємося посту та посилено молимося – для того, щоби усією спільнотою увійти в духовне єднання з Господом чистими і зміцнілими. Тож нехай наша великодня молитва буде свідченням сили нашої віри та всеосяжної Господньої любові в нашому житті:
«Нi смерть, нi життя, нi ангели, нi початки, нi сили, нi теперiшнє, нi майбутнє, нi висота, нi глибина, анi iнше яке створiння не зможе вiдлучити нас вiд любови Божої, що в Христi Iсусi, Господi нашому» (Рим. 8: 38-39).
Сторінка Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.